Словниковий запас української мови: результати BRAVE
Скільки слів знають люди різного віку? Як швидко зростає словниковий запас у шкільні роки та чи продовжує він збільшуватися в дорослому житті? Щоб відповісти на ці запитання, ми проаналізували результати восьми років онлайн-тестування.
Дані збирали з жовтня 2018 року до жовтня 2026 року за допомогою BRAVE — адаптивного тесту, який оцінює пасивний словниковий запас (кількість слів, значення яких людина розуміє, але не обов'язково використовує). Після фільтрації ми проаналізували 199 586 результат учасників віком від 11 до 70 років. Із них 163 681 зазначили, що українська є їхньою рідною мовою, а 35 905 — що ні. Словниковий запас оцінювали як кількість відомих слів у довідковому словнику з приблизно 120 000 одиниць, укладеному на основі академічного «Словника української мови» (СУМ-11). Похідні слова рахували окремо: наприклад, «карикатура», «карикатурист» і «карикатурний» — це три різні слова. Це важливо враховувати під час інтерпретації доволі великих оцінок словникового запасу, наведених нижче.
Словниковий запас носіїв української мови
Почнімо з результатів тих, хто зазначив українську як рідну мову.
Примітка. Вертикальні лінії показують медіанний словниковий запас кожної групи.
Словниковий запас суттєво відрізняється залежно від віку. Медіанний результат учасників віком близько 12 років становить приблизно 64 000 слів, у віці близько 18 років — 77 000, близько 30 років — 85 000, а близько 60 років — уже 101 000 слів. Водночас навіть серед людей одного віку словниковий запас може дуже відрізнятися. Це може бути пов'язано з відмінностями в освіті, начитаності, кругозорі, а також досвіді володіння іншими мовами.
Як словниковий запас зростає протягом життя
Примітка. Кількість учасників: 163 681
Найшвидше словниковий запас збільшується в шкільні роки. У віці від 11 до 18 років він зростає приблизно на 2 600 слів на рік. Потім зростання сповільнюється: до 740 слів на рік у віці 18–30 років і до 580 слів на рік у віці 30–60 років.
Попри сповільнення, словниковий запас продовжує збільшуватися протягом значної частини дорослого життя. Це узгоджується з відомими закономірностями розвитку кристалізованого інтелекту — накопичених знань і навичок, які можуть розвиватися навіть після того, як інші когнітивні здібності досягли свого максимуму.
Важливо враховувати, що це поперечне, а не лонгітюдне дослідження. Ми порівнюємо результати людей різного віку, а не спостерігаємо за тими самими людьми протягом життя. На виявлені відмінності можуть впливати освіта, особливості різних поколінь і склад відвідувачів сайту. Тому наведені темпи зростання описують відмінності між віковими групами, а не фактичну кількість слів, які кожна людина засвоює за рік.
Словниковий запас учасників, для яких українська не є рідною мовою
На початку тестування учасники відповідали на запитання: «Українська — ваша рідна мова?». Розподіл словникового запасу серед тих, хто зазначив, що українська не є їхньою рідною мовою, суттєво відрізняється від розподілу серед носіїв мови.
Примітка. Графік побудовано за 35 905 результатами учасників, які не зазначили українську як рідну мову. Пунктирна лінія позначає поріг у 20 000 слів, використаний для відбору учасників у подальшому аналізі.
На графіку видно два виразні піки: один серед учасників із невеликим словниковим запасом (близько кількох тисяч слів), другий — значно ширший, у діапазоні приблизно 60–85 тисяч слів. Можливо, це відображає дві групи людей із різним мовним досвідом. До першої можуть належати люди, майже не знайомі з українською, але здатні впізнавати деякі слова завдяки їхній подібності до слів інших слов'янських мов; сюди також можуть входити ті, хто лише почав вивчати українську. Друга група, імовірно, охоплює багатьох людей, які виросли у двомовному або багатомовному середовищі, добре розуміють українську, але не вважають її рідною мовою.
Далі ми зосередимося на учасниках, які не вважають українську рідною мовою, з оцінкою словникового запасу не менше ніж 20 000 слів. Цей поріг обрано умовно: він дає змогу виключити учасників із найнижчими результатами, для яких оцінки тесту можуть бути менш надійними. Ми не вимірювали безпосередньо мовний досвід учасників і не знаємо, наскільки часто вони використовують українську в повсякденному житті.
Примітка. Усього 8 128 учасників, які не вважають українську рідною мовою та набрали не менше ніж 20 000 слів. Вертикальні лінії показують медіани.
Як і серед носіїв української, у цій групі словниковий запас загалом більший у старших вікових групах. Щоб простежити цю закономірність докладніше, розгляньмо залежність словникового запасу від віку.
Примітка. Кількість учасників: 26 739. Ураховано лише тих, хто не вважає українську рідною мовою та має результат від 20 000 слів.
Словниковий запас цієї групи також продовжує збільшуватися в дорослому віці. Наскільки його вікова динаміка відрізняється від результатів носіїв української, можна побачити, якщо зіставити обидві групи на одному графіку.
Українська мова як рідна й нерідна: порівняння
Порівняймо медіанний словниковий запас двох груп у різному віці: носіїв української мови та учасників, які не вважають її рідною й отримали результат від 20 000 слів.
Примітка. Графік побудовано за результатами 163 681 учасника з рідною українською та 26 739 учасника з нерідною українською (від 20 000 слів). Лінії показують медіанний словниковий запас у кожному віці. Групи визначено за відповідями учасників про рідну мову, а не за об'єктивно виміряним мовним досвідом.
У віці 12 років різниця між медіанними результатами двох груп становить приблизно 4 000 слів. До 18 років вона збільшується до 15 000 слів, а до 30 років — до 19 000. Надалі розрив залишається відносно стабільним і становить близько 20 000 слів. Отже, найшвидше різниця між групами збільшується в шкільні роки.
Відмінності в темпах зростання словникового запасу
Порівняймо середні темпи зміни медіанного словникового запасу в різні вікові періоди (слів на рік).
| Вік | Рідна українська | Нерідна українська |
|---|---|---|
| 11–18 років | ~2 600 | ~730 |
| 18–30 років | ~740 | ~480 |
| 30–60 років | ~580 | ~510 |
Примітка. Значення показують приблизний приріст медіанного словникового запасу на кожен рік віку. До групи з нерідною українською включено лише учасників із результатами від 20 000 слів.
У віці від 11 до 18 років медіанний словниковий запас серед носіїв української збільшується майже в 4 рази швидше, ніж серед учасників, які не вважають її рідною мовою. У дорослому віці ця різниця стає значно меншою, а після 30 років темпи зростання вже досить близькі.
Основна частина розриву між двома групами формується в шкільні роки. Згодом словниковий запас продовжує збільшуватися в обох групах приблизно однаковими темпами, але розрив, що виник раніше, зберігається.
Це можна пояснити так: словниковий запас зростає, коли люди дізнаються щось нове. Найінтенсивніше нові знання здобувають у шкільні роки. Носії української мови здобувають нові знання українською, тому їхній словниковий запас зростає дуже швидко. Ті, хто володіє українською, але не вважає її рідною, можуть здобувати нові знання переважно іншими мовами; словниковий запас української мови в таких людей може зростати значно повільніше.
Додаткова інформація
- Обмеження дослідження. У дослідженні брали участь люди, які добровільно пройшли тест BRAVE. Це не репрезентативна вибірка населення. Вік і рідну мову учасники зазначали самостійно. Для аналізу ми виключили повторні проходження протягом короткого проміжку часу та результати, які не пройшли перевірки достовірності. Оцінки словникового запасу є статистичними, а не точним підрахунком усіх слів, відомих кожному учаснику. Зокрема, BRAVE не розробляли спеціально для людей, які майже не володіють українською, тому оцінки на початкових рівнях можуть бути менш надійними. Нарешті, порівняння людей різного віку не дає змоги безпосередньо виміряти, як змінюється словниковий запас конкретної людини протягом життя.
- Що вважається окремим словом? За основу ми взяли академічний «Словник української мови» в 11 томах (СУМ-11). На його основі, після очищення та вилучення деяких категорій записів, ми уклали довідковий словник, що містить близько 120 000 слів. Ми дотримувалися принципів СУМ-11, тому «карикатура», «карикатурист», «карикатуристка», «карикатурний», «карикатурно» та «карикатурність» рахували як окремі слова, хоча вони можуть вважатися похідними. Через це оцінки словникового запасу можуть здаватися дуже великими.
- Як можна оцінити знання тисяч слів за допомогою лише 40 запитань? BRAVE використовує CAT (Computerized Adaptive Testing — комп'ютерне адаптивне тестування). Кожне наступне слово добирається з урахуванням попередніх відповідей учасника, тому дає тесту максимум інформації. Оскільки статистична складність кожного тестового слова відома, тест може оцінити загальний словниковий запас за відносно невеликою кількістю відповідей. Докладніше про алгоритм можна прочитати на сторінці методики BRAVE.
- Чи можна порівнювати ці результати з результатами інших тестів словникового запасу? Безпосередньо — ні. Різні тести можуть оцінювати дещо різні аспекти знання слів, використовувати різні довідкові словники та правила підрахунку. Для коректного порівняння результатів різних тестів потрібна спеціальна перевірка їхньої зіставності.
Григорій Головін · Оновлено 25 жовтня 2026 року